Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків

При виникненні аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота,відпочинок припиняється до вияснення й усунення причин виникнення цих ситуацій.

При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

При виникненні пожеж, інших стихійних лих слід організовано без паніки залишити місце.

Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером – 101, для виклику швидкої допомоги – 103.

Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування, місцеві органи міліції, штаб ЦО(у разі необхідності):

У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру(землетруси, повені, затоплення, паводка, снігових лавин) населення буде оповіщено сигналом „УВАГА ВСІМ!” – завивання сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби.

Дії під час землетрусу:

зберігати спокій, уникати паніки;
діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека - це предмети й уламки, що падають;
швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;
негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей подалі від вікон і важких предметів;
вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;
швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відкрити двері та залишитись в автомобілі до припинення коливань;
якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, по можливості, допомогу.

Дії під час раптового затоплення, повені, паводка:

зберігати спокій, уникати паніки;
швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;
надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;
перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час—закрити вікна та двері першого поверху дошками;
негайно треба залишити зону затоплення;
відкрити хлів – дати худобі рятуватися;
піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий зайняти горищні приміщення;
до прибуття допомоги, залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти;
надати, по можливості, допомогу потерпілим;
потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;
не переповнювати рятувальні засоби( катери, човни, плоти тощо).

Дії у разі сходження снігової лавини:

зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності, надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч;
почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг;
коли лавина захопила і зносить спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини - це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина;
не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

Дії під час стихійного лиха:

зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газо- постачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;
перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути;
обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку;
на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева;
зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись у підвалі міцної споруди;
уникати споруд підвищеного ризику-мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водоймищ тощо.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин населення після сигналу „УВАГА ВСІМ!” буде оповіщено мовною інформацією „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!” або „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”.
Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор та слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф - усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

ШВИДКІСТЬ ДІЙ - ГОЛОВНЕ В ДОЛІКАРСЬКІЙ ДОПОМОЗІ!

При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес протягом 6 годин;
при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;
при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;
при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;
при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;
при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);
при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;
при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;
при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;
при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;
при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;
при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;
при зупинці дихання – зробити штучне дихання;
при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;
при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;
при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;
при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;
при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;
при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

При ураженні електричним струмом необхідно:

якомога швидше вивільнити від струмопровідних частин;
швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;
для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кожний провід окремо;
відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла;
під напругою понад 1000В надіти діелектричні рукавиці, взути боти працюючи ізолюючими кліщами або штангою;
якщо провід торкається землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин постраждалого треба винести із зони крокової напруги;
місцеві опіки перев’язують як рану;
при клінічній смерті зробити штучне дихання, а у випадку фібриляції серця – зовнішній масаж серця;
одночасно треба викликати фельдшера, швидку медичну допомогу та готувати транспорт для відправки постраждалого.