Розробка та супровід сайту:
Клуб "Турботливі батьки"
Заняття «Готуємо дитину до письма»
Мета. Допомогти батькам підготувати дітей до оволодіння письмом; практично ознайомити з пальчиковими іграми та вправами для зміцнення дрібних м'язів кистей рук, синхронної скоординованості діяльності обох рук, зміцнення пальців ведучої руки.
Хід заняття
1. Виступ практичного психолога
Письмом шестирічні діти оволодівають повільніше, ніж семирічні першокласники. Адже це вимагає певної фізичної готовності, а у шестирічної дитини ще відсутня точна і тонка координація рухів, необхідних при письмі, погано розвинені дрібні м'язи кистей рук, та й хребет ще досить слабкий.
На першому етапі важливий розвиток рухів руки, їх координація із зором. Тут помічниками є не тільки спеціальні вправи, але й такі, які до письма прямого відношення не мають, але сприяють підготовці руки до письма (застібання і розстібання ґудзиків, з'єднання деталей конструктора і т. д.). Суттєву допомогу у підготовці руки і очей до письма надають також заняття образотворчою діяльністю.
Практика показує, що діти 6-7 років нерідко мають незадовільний рівень розвитку дрібної і великої моторики. Вони не спроможні проводити достатньо чіткі і прямі лінії при змальовуванні зразків фігур, накресленні друкованих літер, не вміють точно вирізати по контуру із паперу, у них погана координація рухів під час бігу, стрибків, загальна рухова неспритність і незграбність.
Причини недостатнього розвитку моторики різні та багатогранні. Але серед них можна виділити найбільш розповсюджені, які відображають загальні умови розвитку і виховання сучасних дітей: ослаблення організму і зниження показників загального фізичного розвитку; соціальні фактори (останній час навіть діти, які відвідували дитячий садок, іноді мають катастрофічно низький рівень сформованості навичок дрібної моторики (малювання, вирізування із паперу та ін.), оскільки цьому аспекту перестали приділяти належну увагу); повна втрата культури дитячих вуличних ігор (молодші школярі майже не грають в рухливі колективні ігри, хоча одним із призначень цих ігор якраз є саме вдосконалення рухових навичок). Розвитку моторики дітей слід приділяти особливу увагу, оскільки розвиток рухового апарату виступає важливою умовою загального психічного розвитку.
2. Пальчикові ігри та вправи (практична робота з психологом).
Забавлянка пальчиками допомагає дитині орієнтуватись у частинах свого тіла, зокрема руки. Малюк навчається розрізняти один-кілька предметів, узгоджувати дрібні рухи руки, привчається до праці. Пальчикові ігри та вправи викликають у дітей пожвавлення, позитивні емоції, здійснюють тонізуючий вплив на функціональний стан мозку, сприяють розвиткові мовлення.
«Бублички». Почергово торкатись своїм великим пальцем кожного наступного пальця, утворюючи в такий спосіб «бубличок».
«Хатинка». Долоні обох рук із міцно стуленими пальцями з'єднати внутрішнім боком, потім розвести їх, лишаючи пальці обох рук притиснутими пучками один до одного. Так утворюється «хатинка».
«Віяло». Руки дитини з міцно стуленими пальцями тримають перед грудьми долонями догори. Потім пальці поволі розводять якнайдалі один від одного, утворюючи «віяло»; обмахують обличчя, ніби спекотно.
«М'яч». Пучками розчепірених і зігнутих пальців правої руки дитини торкаються пучка пальців її лівої руки, утворюючи «м'яч». У такому положенні тримають пальці, рахуючи до п'яти, щоб від напруження вони не втомились.
«Тіньовий театр». Дорослий сідає з малюком так, щоб тінь від джерела світла падала на стіну або на аркуш білого паперу, який слугує екраном. Складає з пальців різноманітні фігури, від яких утворюється «жива» тінь.
«Зайчик». Великий палець торкається стулених пучок мізинного та безіменного, а вказівний та середній пальці навперемінно рухаються. На екрані з'являється тінь зайчика, який перебирає вушками.
«Політ птаха». Прямі пальці обох рук стулені. Зап'ясток правої руки дитини кладуть похило на зап'ясток лівої. Одночасним підніманням та опусканням зап'ястків імітують змахування пташиних крил.
3. Робота з тістом (предметно - практична діяльність вихователя з батьками).
- Одночасна скоординованість дій обох рук. Мама замішує тісто. Потім пропонує дитині самій місити, показуючи їй, як треба правильно тиснути кулачками, як перевертати тісто руками, натискати, щоб вимісити. Шматочок тіста розкачується на дошці поздовжніми рухами обох рук, щоб утворилася качалочка завдовжки 15 см. Дорослий стежить, щоб вона була рівномірною по товщині, нагадує дитині, що слід рівномірно, синхронно натискати обома руками з однаковою силою.
- Вироблення окоміру. Виконуючи цю вправу, дитина вчиться оперувати різальними інструментами (ножем, стеком) ведучою рукою. Качалочку розрізають на однакові шматочки ножем чи стеком. Дитина спочатку спостерігає за цим, а потім її навчають притримувати тісто лівою рукою (якщо вона праворука) або правою (якщо ліворука); правильно тримати ніж, натискати ним, щоб розрізати качалочку. Розвиткові окоміру допомагає використання зразка певної довжини.
- Ліплення коржа. Вправа розрахована на синхронну скоординовану діяльність обох рук. Водночас малюк вчиться користуватися качалкою. Йому пояснюють, що треба підготувати тісто для пиріжків. Беруть один із відрізаних шматочків, умочують його з обох зрізів у борошно, щоб тісто не липло до дошки та до качалки, й починають розкачувати. Під час розкачування тіста качалкою, працюють обидві руки; відбувається одночасна синхронна координація рухів та масаж.
- Ліплення пирога. Відрізаний шматочок тіста кладуть на ліву долоню, а праву долоню притискають до лівої. Обома руками намагаються тиснути на тісто, щоб розплескати його, — виходить круглий коржик-заготовка. Посередині кладуть начинку, беруть у долоні й притискають краї. Потім тримають виріб в одній руці, а великим та вказівними пальцями ведучої руки стискають краї «пирога».
- Ліплення вареників. Качалочку з тіста ріжуть на менші шматочки. Розкачавши качалкою шматочок-вареницю, кладуть посередині начинку й великим та вказівним пальцями стискають краї. Дитину навчають також працювати трьома пальцями: великим, вказівним та середнім.
- Ліплення бубликів. Розкачують долонями тонку качалочку завдовжки до 10 см. Міцно з'єднавши її кінці, отримують бублик.
- Ліплення квітки. З трьох-чотирьох маленьких бубличків складають квітку. Пелюстки розплющують долонею; стебельце виготовляють із довгої качалочки.
4. Робота в парах.
- 3 дрібними предметами.
Використовується все те, з чим дитина здатна маніпулювати самостійно: мозаїка, ґудзики, природний матеріал (насіння квасолі, соняшнику, кукурудзи, жолуді, листя дерев, крилатки клена тощо).
Робота з таким матеріалом тренує пальці, розвиває зорову, образну пам'ять, координацію дрібних рухів рук та пальців. Сортування квасолин за різними ознаками: за кольором, за формою, за величиною. Виготовлення композиції із квасолі.-Основу для виробу, картон, розмазати пластиліном. Потім викладати за зразком різні геометричні фігури, починаючи з найлегшої — прямокутника. Поступово завдання ускладнюється: викласти вазу з квітами, фігурки тварин, казкові персонажі та сюжети.
- Робота з ножицями.
Для зміцнення пальців ведучої руки знадобляться ножиці (слід обов'язково пояснити правила безпеки при користуванні ними). Головне в роботі з ножицями та папером: забезпечувати координацію рухів пальців та кисті руки, синхронну роботу обох рук, оскільки треба притримувати папір однією рукою, а ведучою різати ножицями. Одночасно дитина навчається слухати і розуміти вказівку дорослого, виконувати завдання за зразком і звіряти з ним свою роботу.
Згинання паперу. Зігніть папір по накреслених лініях самостійно. Різання паперу. Розріжте по згину з дотриманням точної лінії. Складання. Складіть із паперових смужок за зразком ялинку,будиночок тощо. Вирізування геометричних фігур та складання з них простих орнаментів.
Гра «Дерево підсумків». На аркушах рожевого кольору напишіть свої позитивні враження від заняття, а на аркушах синього — побажання щодо покращення нашої роботи або те, що вам сьогодні не сподобалось і чому.
Після того, як ви опишете власні враження, підійдіть, будь ласка, до малюнка дерева і наклейте свої аркуші на нього.
В країні цікавих пальчиків
Гусак стоїть та все ґелґоче, ущипнути вас він хоче.
Пальчиками перебираємо і ланцюжок сплітаємо.
1. Гонки багатоніжок.
Руки ставлять на край стола або парти на кінчики пальців, перетворюючи в п'ятипалих звірят. За сигналом звірята біжать до протилежного кінця парти, перебираючи пальцями-ніжками. Кожна ніжка повинна встигати робити крок: ковзати по столу або стрибати не можна. Чия багатоніжка добіжить швидше?
2. Гонка двоногих.
На край стола стають випрямлені вказівний та великий пальці, решта пальців притиснуті до долоні. За сигналом двоніжки біжать на край протилежного кінця парти або стола.
Руки опущені донизу, тильні сторони долонь з'єднані. Вказівні та середні пальці перехрещуються з тими ж пальцями другої руки, кінчики їх зчіплюються. Зчеплені пальці поперемінно рухаються вперед-назад. Біжить Тягни-Штовхай, поспішає, а з місця не зрушить. При повторенні гри зчіплюють середні та безіменні пальці.
1 - стиснути подушечки пальців і верхньої частини долоні, прошипівши, як розсерджена кішка: «Ш-ш-ш!».
2 - швидко випрямити і розчепірити пальці, пронявкати, як задоволена кицька: «Няв!». Повторити гру, кожний раз перетворюючись у розсерджене або добродушне кошеня.
Повторити гру, кожний раз перетворюючись у розсерджене або добродушне кошеня.
Ніготь великого пальця лівої руки лягає на подушечку великого пальця правої руки - готові дві перші сходинки. На великий палець лівої руки лягає кінчик вказівного правого пальця, на нього вказівний лівий — ще дві сходинки готові.
Кінчики всіх пальців почергового лягають один на одного, мізинці останні. Ось драбинка і збудована. Хто зможе збудувати таку драбинку швидше всіх?
Шпаки в шпаківні проживають і дзвінко пісеньку співають.
Човник пливе по ріці, залишає баранці
У конячки в’ється грива, б'є копитами грайливо.
Руки від ліктя перетворюються у велике опахало. Пальці, кінчики пір'їн опахала, — м'які, гнучкі, розслаблені. Обмахуватись опахалом треба плавними, круговими рухами, щоб дійсно відчути на обличчі широкий струмінь повітря від долоні.
Для ляльки треба зовсім інше опахало — маленьке, і рухи тут зовсім інші.
Долоні випрямлені, напружені, великий палець відведений трішки в бік. Пальці, починаючи із вказівного, один за одним тягнуться до початку долоні. Останнім згинається мізинець.
Бабся окуляри одягає,
Свого онучка пильно розглядає.
Щоб руки могли перетворитися в метелика, їх потрібно схрестити в зап'ястях і притиснути долоні тильними сторонами одна до одної, випрямивши пальці. Метелик склав крила.
А тепер метелик злітає з квітки! Долоні залишаються випрямленими і напруженими, пальці не згинаються, адже метелик не може зігнути крила, вони у нього завжди прямі. Змах крил здійснюється легким, але різким рухом у зап'ястях.
Коли політ закінчено і метелик сідає, він знову складає крила.
Коли рух стане звичним, можна зіграти різні сюжети, наприклад:
- перший політ метелика, який щойно вилупився з кокона;
- зустріч двох метеликів: великого і маленького:
- літній дощ намочив метелика під час польоту, і він був змушений сушити крила.
Придумайте самі декілька інших сюжетів.
Зімкнуті і трохи округлі долоні - пуп'янок квітки.
(пальці починають розходитися в сторони).
Квітка розпустилася, її пелюстки злегка колишуться від легкого вітерцю (пальці розходяться повністю, навіть трохи прогинаються, злегка ворушаться кінчики пальців).
Ввечері, коли на землі починає сутеніти, квітка повільно закриває пелюстки і засинає (пальці знову повільно змикаються). Кожного разу можна уявляти себе новою квіткою адже ромашка, троянда або тюльпан розкриваються зовсім інакше. Нехай інші спробують здогадатися, яку квітку ви задумали. Можна погратися і в таку гру, її люблять діти молодшого віку: обидві руки перетворити в пуп'янки на стеблах, зібравши пальці в пучки, а потім розкрити їх і знову скласти.
Руки схрещені в зап'ястях, як і в попередній грі, але пальці-крила розслаблено лежать на передпліччях — пташка відпочиває.
Ось вона ворухнула одним крилом, другим. Злітає. Змахи рук-крил легкі, плавні, хвилею від основи долоні до кінчиків.
Вийшло? Але всі птахи літають по різному:
- колібрі: пальці-крила рухаються швидко-швидко, майже тріпотять;
- синиця: змахи крил також досить швидкі, пташка весь час міняє напрям польоту;
- чайка: плавні, широкі змахи крил, часом пташка ширяє в повітряному потоці на розкинутих крилах;
- орел: різкий, швидкий змах крил угору, а потім повільний, спокійний рух униз.
Загадавши яку-небудь пташку, можна не говорити її назву, а просто показати характер польоту. Хто відгадає першим?
